наваленный в кучу

General subject: jumbled

gener. gehäuft

1) General subject: (в кучу) jumbled

2) Oil: dumped

• наваленный в кучу

• связанный в пакет

1) Общая лексика: ворсистый (о ткани), сваленный в кучу, сложённый в штабель

2) Техника: свайный

3) Железнодорожный термин: наваленный в кучу, связанный в пакет

4) Лесоводство: объёмный, складочный, сложенный в кучу, сложенный в пакет, сложенный в штабель, соштабелёванный

5) Текстиль: ворсовой

6) Общая лексика: с "шапкой", уложенный в кучу (грунт, щебенка)

7) Макаров: заострённый, на свайном основании, накопленный, объединённый, связанный, сгруппированный, стоящий на свайном основании, уложенный, сложенный (напр. в кипу)

8) Цемент: собранный в кучу

общ. зачастую, наваленный в кучу, сваленный в кучу, собранный в кучу, уложенный в кучу (грунт, щебёнка), часто

1) геол. нагромождённый, скученный

2) горн. заполненный "с верхом", нагруженный "с шапкой"

1) Общая лексика: сваленный (в кучу) (all jumbled in one place - свалено / навалено в одном месте), наваленный (в кучу)

2) Лесоводство: смешанный, спутанный

навалить

1) что, чего на что, куда - навалювати, навалити, навертати, навернути, накочувати, накотити, (о мног.) понавалювати, понавертати, понакочувати що и чого на що, куди; (набрасывать) накидати и накидувати, накидати, нагортати и нагортувати, нагорнути, (о мног.) понакидати, понагортати чого на що; срв. Приваливать 1. [Зима намети навертає (Мирн.). Було мене притопити й камінь навернути (Грінч. III). Он, понавертало цілі копи жовтої глини (Мирн.)]. -лить камень на что - навалити (навернути) камінь на що. -лить кучу соломы - навернути купу соломи. -лить сору - накидати (навернути, нагорнути) сміття. -вай больше земли - навертай (нагортай) більше землі. Снегу -лило в колено - снігу навалило (навернуло, накидало, навергало) в коліно;

2) (накладывать тяжесть, громоздкую вещь, нагружать) навалювати, навалити, накладати, накласти и (реже) наложити, накидати, накинути, навантажувати, навантажити, (о мног.) понавалювати, понакладати, понакидати, нонавантажувати що на кого, на що, (вульг.) наричити, накрякати що. [Хоч як було наватажиш віз снопами (Куліш). Було батько як наричать гарбу, що яка-хоч пара коней не потягне, хіба воли (Бердянщ.). Такий віз наричив, що ледве воли довезли (Сл. Гр.). Там-же й віз накрякав! ледве кобила проти гори вивезла (Харк.)]. -вать вюк на мула - навалювати (накладати, накидати) в'юк на мула. -лили на меня поручения - накинули на мене (мені) доручення. На меня -лили слишком много работы - на мене накинуто (навалено) занадто багато праці (роботи);

3) нахиляти, нахилити, (о мног.) понахиляти що на кого, на що. -вали шкап на себя - нахили шахву на себе. -вали столб больше вправо - нахили стовп(а) правіше;

4) (сходиться во множестве) насувати, насунути, плавом напливати, напливти, навалувати, настягатися. [Ті миші, що в степу багато, не тут наплодились; вони відкільсь навалували (Новомоск.)]. Народу пропасть -лило, народ -лил на площадь - людей (народу) насунуло сила, народ насунув на майдан;

5) (нанести течением) навалити, нагнати. Течением -лило барку на мост - берлину навалило (нагнало) точією на міст. Судно -лило на другое - судно навалило (нагнало, напли(в)ло) на инше;

6) (в карт. игре) навалювати, навалити. [Бий і навалюй (Сл. Ум.)];

7) охотн. - налягати, налягти. Гончие -лили на зверя - гончаки налягли на звіра. Наваленный -

1) навалений, навернений, накочений, накиданий, нагорнений, понавалюваний, понавертаний, понакочуваний, понакиданий и понакидуваний, понагортаний и понагортуваний. [Прийшов - аж там змій каменем навернений (Гудч.). Нагорнений смітник (Крим.)];

2) навалений, накладений и (реже) наложений, накиданий, навантажений, понавалюваний, понакладаний, понакиданий, понавантажуваний;

3) нахилений, понахиляний.

* * *

1) нава́лювати, -люю, -люєш, навали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. понава́лювати; ( набрасывать) накидати, наки́дати и мног. понакидати, навертати, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. понаверта́ти; (чем-л. тяжёлым сверху) приверта́ти, привернути

2) (безл. перен.: скопляться, появляться во множестве) насува́ти, насу́нути, нава́лювати, навали́ти; (сов.: набиться) нати́снутися

1) нава́лювати, -люю, -люєш, наваля́ти; (сов.: накатать) накача́ти; (сов.: налепить) наліпи́ти, -ліплю́, -лі́пиш

2) (сов.: набросать, повалить) наваля́ти; наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш

3) (сов.: небрежно написать, нарисовать) наля́пати и мног. поналя́пувати, наба́зграти

-валю, -валишь, παθ. μτχ. παρλθ. χρ. наваленный, βρ: -лен, -а, -о

ρ.σ.μ.

1. ρίχνω κάτι βαρΰ, ογκώδες τοποθετώ, βάζω•

|| μτφ. φορτώνω, επιφορτίζω, επιβαρύνω•

2. συσσωρεύω, σωριάζω, τοποθετώ άτακτα. || φορτώνω, γεμίζω.

3. (για χιόνι) ρίχνω πολΰ•

4. συγκεντρώνομαι, συναθροίζομαι, μαζεύομαι•

5. (για φύλλα κ.τ.τ.) απρόσ. πέφτω σωρηδόν.

навалиться

1. επιπίπτω, πέφτω (ρίχνομαι) επάνω•

|| μτφ. φορτώνομαι, επιφορτίζομαι, επιβαρύνομαι. || μτφ. κυριεύομαι, κατέχομαι.

2. μτφ. ορμώ, επιπίπτω μανιασμένα. || (για φαγητό) ρίχνομαι, τρώγω λαίμαργα.

3. (ναυτ.) κλίνω γέρνω.

4. πέφτω σωρηδόν.